Зарубіжні дослідження про голодомор в Україні.

 Висновки спеціальної комісії Конгресу США з питань дослідження Голодомору 1932-1933 років в Україні. 

1.Немає сумнівів, що велика кількість населення Української СРС та Північної території Кавказу померли від голоду протягом 1932-1933 років через голодомор спонуканий людьми, шляхом конфіскації врожаю 1932 року Радянською владою.

2.Жертви українського голодомору налічують мільйони осіб.

3. Офіційна заява Радянської влади про «диверсію куркулів», яка стала причиною усіх «труднощів» протягом Голодомору, не має підстав.

4. Голодомор не  був, як часто заявлялося, пов’язаний з посухою.

5.В 1931-1932 роках офіційною реакцією Радянської влади на нестачу зерна через посуху за межами України було надання допомоги постраждалим територіям та надання деяких пільг селянам.

6. В половині 1932 року, внаслідок невдоволення влади Української РСР тим, що надмірні поставки зерна спричинили появу локалізованих осередків Голодомору. Москва відмінила попередній курс і зайняла більш жорстоке становище до селян.

7.Неспроможність Радянської влади в Україні воконати граничні норми поставок зерна змусила її вжити надзвичайно жорстких заходів, аби забрати у селян максимальну кількість зерна.

8.Глодомор в Україні в 1932-1933 роках був наслідком максимальної конфіскації сільськогосподарських продуктів у населення села.

9.Представники влади, які відповідали за заходи щодо кофіскації зерна, також жили в страху покарання.

10.Вже в кінці 1932 року Сталін знав, що в Україні люди помирали від голоду.

11.В кінці 1933 року, Сталін використав «слабкість» української влади в зборі зерна для ще більшого зміцнення свого контролю над Комуністичною пратією України і дав наказ для дій, які ще більше погіршили ситуацію і довели до максимуму людські втрати.

12.Постишев мав подвійні повноваження від Москви:

- збільшити конфіскацію зерна, і тим самим збільшити голодомор в Україні

- знищити новітні національні самопрояви, які були до того часу дозволені українцям владою СРСР.

13.Голодомор також відбувався і в бассейні ріки Волга та на територіі північного Кавказу, але такі наслідки і масштаби, як в Україні, він мав в місцевостях, де проживали етнічні українці.

14.Робилися заходи не допустити переїзд голодуючих в регіони де харчі були більш доступні.

15.Й.Сталін та його оточення здійснили геноцид проти українського народу в 1932-1933 роках.

16.Американський уряд мав достатню та вчасну інформацію про голодомор, але не здійснив жодних  кроків для поліпшення ситуації. Навпаки, Адміністрація США надала дипломатичне визнання Радянського уряду у листопаді 1933 року, відразу після голодомору.

17.Протягом голодомору деякі члени американського корпусу преси співпрацювали з Радянським урядом, заперечуючи існування голодомору в Україні.

18.Останнім часом в дослідженні голодомору є значний прогрес як на заході, так і в Радянському Союзі.

Спеціальна комісія Конгресу США, 1988р.

В 1937 р. в СРСР був проведений перепис населення, але його дані не були опубліковані.

Сталіна найбільше обурила статистика подана українськими демографами які згодом були репресовані та знищені.

Міжнародна комісія юристів зробила порівняння зросту та втрат населення в Україні та в сусідніх республіках за радянськими переписами 1926 і 1939 років.

Після  1932р. в південні, центральні та східні області України здійснилося масове переселення цілих сіл, та колгоспів з російських губерній. Порівняльні данні міжнародної комісії юристів яскраво доводить втрати України, які становлять 3,084 млн. чол.

Якщо відкинути кількість переселених людей з Російської Федерації, та врахувати зменшення народжуваность внаслідок голодомору, то Українські втрати становлять не менше 10 млн. чол.

 Порівняльні дані зросту та втрат населення із висновків Міжнародної комісії юристів, зроблених на підставі статистичних даних відображених у радянських переписах.